Чернелицький замок
Цікаві деталі
Роки будівництва
1636
Фундатор
Архітектор
Невідомий
Скульптор
Невідомий
Заснування
Чернелиця - селище міського типу, розташоване на правому березі р. Дністер у Городенківському районі Івано-Франківщини, на відстані близько 22 км від районного і 65 км від обласних центрів.
Віддаленість од головних доріг, як загальнодержавних, так і обласних, призвела до того, що Чернелиця рідко згадується в туристичних путівниках. З усім тим, історія покутського селища досить багата на події, а в самому населеному пункті збереглося чимало історичних пам'яток, які варто відвідати. Серед них — давньоруське городище XI століття, бастіони та в'їзна вежа замку першої половини XVII століття, руїни римо-католицького храму 1661 року, залишки каплиці Раціборських середини XIX століття, греко-католицька церква Пречистої Діви Марії 1817 року, руїни єврейської синагоги, рештки австрійських оборонних укріплень з часів Першої світової війни. Наша розповідь буде щодо Чернелицького замку.
Початок і основні етапи будівництва замка.
Найперші сліди фортифікацій на території сьогоднішньої Чернелиці окремі історики вишукують ще в документах середини XV століття. Підставою для такого твердження є акт поділу володінь між Михайлом і Яном Бучацькими від 11 травня 1469 року, в якому перелічені покутські й подільські маєтності, разом із «fortalicimus», в тому числі й Чернелиця. Однак конструкція речення та форма, вжита в документі, «з містами, оборонними дворами та селами» дає змогу відносити ці слова не стільки конкретно до Чернелиці, як загалом до всіх перелічених в актовому документі місцевостей. Тому неможливо точно встановити, в якому із зазначених населених пунктів могли бути оборонні двори чи сторожові вежі.
Отже, на цій підставі стверджувати, що в середині XV століття в Чернелиці існували оборонні укріплення у вигляді замку, не можемо. Про ймовірні фортифікації Чернелиці нічого не згадують і інші акти Галицького гродського суду, датовані 1490 ми роками. Так само жодних відомостей про замок не знаходимо і в описах володінь Бучацьких і Язловецьких XVI - початку XVII століття, котрим у цей період належала Чернелиця. Як бачимо, збережені джерела не дають можливості датувати початок будівництва Чернелицького замку XV століттям.
В історичній літературі найпоширенішою є теза, за якою замок заклали в перших десятиліттях XVII століття. Щоправда, частина авторів датують цю подію загалом першою половиною XVII століття або, ширше, цілим XVII століттям. Однак, збережені архівні документи уточнюють датування початку будівництва замку. Так, серед актів Галицького земського суду знаходимо скаргу тогочасної власниці Чернелиці Ядвіги Белзецької із Язловецьких на свого зятя, київського воєводу Януша Тишкевича, який у 1636 році вчинив напад та пограбував володіння своєї тещі. Ядвіга скаржилась, що Я. Тишкевич понищив міста Язловець, Городок, Заліщики, а також Чернелицький ключ і «містечко Чернелиця із замком»”. Цей документ є першою відомою на сьогоднішній час письмовою згадкою про замок у Чернелиці. Отже, в 1636 році будівництво фортеці в покутському містечку вже було розпочате.
Чернелицький замок є яскравим прикладом ренесансної архітектури, який поєднував оборонні функції з витонченістю і естетикою епохи. Замок мав форму квадратного бастіону з чотирма наріжними вежами, які забезпечували кругову оборону. Його стіни були товщиною до 2 метрів і мали кілька ярусів бійниць для стрільби. У центрі замку знаходився палац, що слугував резиденцією Чарторийських. Палац був декорований згідно з найкращими традиціями польської шляхти того часу, відображаючи статус і багатство своїх власників.
Однак, історія не була ласкавою до Чернелицького замку. У XVIII столітті, під час конфліктів, пов'язаних з польськими визвольними війнами та наступом турецьких військ, замок зазнав значних пошкоджень. Зокрема, після битви під Журавно 1676 року, в якій Річ Посполита зазнала поразки від Османської імперії, замок було частково зруйновано. В подальшому, через політичні зміни та ослаблення оборонної ролі замків, Чернелицький замок почав занепадати. Наприкінці XVIII століття, після поділів Польщі та включення Галичини до складу Австрійської імперії, замок втратив своє стратегічне значення і поступово перетворився на руїну. Незважаючи на це, навіть у своїй теперішній занедбаності, Чернелицький замок зберігає важливу культурну і історичну цінність, будучи свідком буремних подій минулого.
У ХХ столітті Чернелицький замок продовжив занепадати. Після Першої світової війни та польсько-української війни 1918-1919 років, територія замку опинилася у складі Польської Республіки, проте ніяких серйозних реставраційних робіт не проводилося. Під час Другої світової війни та після її завершення замок знову опинився в зоні конфліктів і змін влади, що ще більше прискорило його руйнування.
У радянський період замок не отримував належної уваги, і його залишки почали використовуватися місцевими жителями як будівельний матеріал. Лише в кінці ХХ та на початку ХХІ століття замок привернув увагу дослідників і ентузіастів, які почали працювати над збереженням того, що залишилося. На сьогоднішній день Чернелицький замок перебуває у стані руїни, проте є об'єктом культурної спадщини, що привертає увагу туристів та істориків. Місцеві громади та культурні організації періодично організовують заходи з метою збереження цього важливого історичного об'єкта, проводяться розкопки та часткові реставраційні роботи, спрямовані на збереження його автентичності та популяризацію серед ширшої аудиторії.
Інформацію та фото взято з https://uaaheritage.blogspot.com/2023/12/2016-1_27.html
