Костел бернардинів у Гвіздці
Цікаві деталі
Роки будівництва
1721 - 1735
Фундатор
Микола Потоцький
Архітектор
Невідомий
Скульптор
Невідомий
Заснування
Костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії та монастир Бернардинів у Гвіздці має багату історію, що бере свій початок ще з XV століття. У XVI столітті Гвіздець належав родам Бучацьких, Потоцьких і Пузинам. У 1475 році Ян Прокопович з Гвіздця став першим фундатором костелу. Проте, за часів нападів татар у 1615-1623 роках, костел був знищений. Його відновлення розпочалося у 1710 році.
У 1715 році князь Міхал Пузина заснував дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів у Гвіздці. У 1728 році костел згорів, але незабаром було розпочато будівництво нового мурованого храму. Це стало можливим завдяки щедрості фундатора Софії Пузини та її чоловіка Людвіка Каліновського.
Костел був завершений та освячений у 1896 році. Під час Другої світової війни дзвони костелу були конфісковані німецькими окупантами, а у 1945 році монахи змушені були залишити кляштор. Після цього будівля використовувалася як склад і зберегла цей статус до початку 1990-х років.
Костел розташований на північ від ринку містечка Гвіздець і спрямований на схід. Він мурований з цегли з використанням каменя та штукатурений. Архітектурний стиль костелу поєднує елементи бароко та класицизму. Це однонефова споруда з мілким трансептом і квадратовим презбітеріумом.
Інтер'єр костелу багатий на численні скульптури та вівтарі.
Головний вівтар, виготовлений Фердинандом Маєрським у 1890-1892 роках, є шедевром необарокового стилю. Дерев'яні поліхромовані фігури святих Францішека, Архангела Михаїла, Святої Клари та Святого Антонія додають величі та урочистості внутрішньому оздобленню.
Монастир мурований з цегли з використанням каменя та штукатурений. Він має двоповерхову конструкцію з круглими крилами, що прилягають до костелу з південного боку. Внутрішній дворик утворює квадратну форму. Перший поверх містить службові приміщення, салон, архів, концелярію та кухні. На другому поверсі розташовані келії та додаткові кімнати.
Костельний комплекс оточений цегляним штукатуреним муром. Дзвіниця, збудована у 1776-1778 роках і перебудована у 1899-1902 роках, є двоповерховою спорудою з двома входами. Верхня частина дзвіниці прикрашена кам'яними різьбами та вазонами.
Архітектурні особливості костелу досліджував професор Збічнев Горнунч, який визнав Францішка Ксаверого Кульчинського впливовим архітектором XVIII століття. Літургічна одежа костелу була проаналізована в Парижі і зберігається в музеї Провінції Польської О.О. Бернардинів в Лєжайску.
Залишки кам'яної і дерев'яної різьби, включаючи фігури святих у фасадних нішах, є одними з кращих зразків ІІ половини XVIII століття Львівської школи. Деякі з цих фігур зберігаються в художньому музеї Івана-Франківська.
На жаль, сьогодні костел і монастир перебувають у занедбаному стані. Склепіння святині має глибоку тріщину, стіни позбавлені штукатурки, а деякі карнизи обвалилися. Частина майна була знищена або втрачена, частину перевезли до монастиря бернардинів у Ліжаєвську.
Костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії та монастир Бернардинів у Гвіздці є важливим історичним і культурним об'єктом. Він привертає увагу туристів та дослідників архітектури своєю багатою історією та архітектурною величчю. Попри занедбаний стан, цей комплекс залишається символом духовної та культурної спадщини України.
Запрошуємо відвідати цей унікальний історичний об'єкт, щоб на власні очі побачити велич костелу та відчути дух минулих століть.
Фото взято з сайту: https://uaaheritage.blogspot.com/