Проєкт 1743
Ревіталізація комплексу костелу та келій у місті Городенка
🗺️
Візія простору
Комплекс перетвориться на інклюзивний культурний осередок із простором для громади, мистецтва та відпочинку.
🕰️
Дорожня карта
Стратегія охоплює 10 років: від оформлення документів до повноцінного функціонування культурного центру.
♻️
Модель сталості
Фінансова модель передбачає самоокупність через події, оренду, виробництво продукції та підтримку партнерів.
🧱
Принцип поетапності
Від юридичних кроків до архітектурних змін — розвиток комплексу поділений на реалістичні етапи з урахуванням сучасних викликів.
Бачення простору
Простір навколо костелу та келій має стати місцем взаємодії культури, пам’яті та громади. Ми бачимо його як відкритий, гнучкий і людяний простір, де історія не відділена від сучасності, а підтримує її.
Інклюзивний простір для всіх
Територія буде зручною для маломобільних людей, дітей, літніх відвідувачів і людей з порушеннями зору. Навігація, пандуси, тактильні елементи та цифрові гіди — частина стандарту доступності.
Живе громадське середовище
Комплекс стане місцем, де проходять події, відбувається навчання, зустрічаються ініціативи. Тут не “приходять подивитися” — тут затримуються, взаємодіють і залишаються.
Функціональне зонування простору
Вся площа отримає чітке тематичне зонування: для подій, виставок, відпочинку, реабілітаційних програм, освітніх ініціатив. Це дозволить ефективно використовувати територію щодня, а не лише під час свят.
Культурний центр у відкритому повітрі
Частина території буде пристосована для мобільних виставок, показів, сезонних подій. Архітектура не порушується — використовується гнучка інфраструктура без візуального шуму.
Шлях до відновлення і сталості
Відновлення комплексу неможливе за один рік — це тривалий процес, який має відбуватись поетапно. Стратегія враховує поточну ситуацію в Україні, воєнні обмеження, потреби громади та потенціал території. Кожен етап має свою логіку, ціль і рівень готовності.
1 – 2 роки:
📄 Підготовка та безпека
- Оформлення охоронного договору, технічного паспорта та акту стану
- Створення проєктної документації та погодження з органами охорони спадщини
- Розробка моделі користування та управління комплексом із чітким розподілом відповідальності між державними органами, користувачами, культурними установами та громадськими партнерами.
- Початок цифрових і інклюзивних ініціатив (3D-моделі, віртуальні тури)
- Пілотне зонування внутрішнього подвір’я: тестові події/виставки
3 – 5 років:
🛠️ Простір для громади
- Старт реставраційних робіт (фасади, дах, інженерні системи)
- Облаштування основного відкритого простору: навігація, лави, пандуси
- Запуск функціональних зон у келіях: освітній простір, майстерні, подієва зала
- Розвиток партнерств з локальними ініціативами (крафтові виробники, викладачі)
- Організація сезонних подій: виставки, малі фестивалі, резиденції митців
6 – 10 років:
🏛 Сталість та міжнародна інтеграція
- Вихід комплексу на модель самоокупності (через оренду, події, продукцію)
- Створення програми для міжнародних волонтерів, митців, дослідників
- Інтеграція комплексу в культурні маршрути Івано-Франківщини та Карпат
- Проведення масштабних щорічних подій (напр. «Дні Покуття»)
- Формування постійної експозиції про історію комплексу та Пінзеля
⚖️ Юридична й технічна основа: підтримка з боку громади та відповідальних органів
Ревіталізація комплексу костелу та келій спирається на чітко визначений правовий статус. Об’єкти є державною власністю та мають статус пам’яток культурної спадщини національного значення. Над технічною та дозвільною документацією працює Городенківська міська рада як офіційний розпорядник комплексу, у співпраці з Центром культури та мистецтв громади. Стратегія розвитку доповнює ці процеси, формуючи бачення наступних етапів — у межах закону та в інтересах громади.
Правовий статус та відповідальність
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1760 р.) та прилеглі келії включені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, відповідно до законодавства України:
- Костел — реєстраційний номер: 249/1
- Келії — реєстраційний номер: 249/2
Об’єкти є частиною державної власності. Відповідальність за оформлення документації, утримання комплексу та взаємодію з профільними державними органами покладена на Городенківську міську раду як розпорядника.
🏛 Розподіл функцій: збереження, користування та розвиток
Стратегія передбачає дві різні функціональні моделі для костелу та келій зі збереженням державної відповідальності за пам’ятку.
Костел — сакральна функція та відповідальне користування
Костел зберігає своє сакральне призначення. Релігійне користування має здійснюватися на визначених законом підставах та не змінює статусу пам’ятки культурної спадщини.
Основні принципи:
Келії — культурний, музейний і громадський простір
Келії залишаються у державній власності, а відповідальність за майно, його утримання та збереження має бути закріплена за уповноваженими державою органами та установами.
Комплекс келій може функціонувати як професійний культурний простір із музейною, освітньою, туристичною, громадською та подієвою функціями.
Основні напрямки:
Благодійна організація виступає партнером її розвитку — залучати фінансування, реалізовувати культурні та соціальні програми, працювати з донорами, експертами та міжнародними партнерами.
🔍 Чому така модель важлива:
- Чітка відповідальність: Пам’ятка не залишається без відповідального суб’єкта: держава зберігає контроль за майном, його станом та виконанням вимог законодавства про культурну спадщину.
- Професійна культурна функція: Келії отримують не лише формального користувача, а зрозумілу функцію — музейну, культурну, освітню, туристичну та громадську.
- Доступ до різних джерел фінансування: Державні та місцеві програми можуть поєднуватися з грантами, благодійними внесками, міжнародними програмами, партнерствами та власними доходами від діяльності комплексу.
- Відкритість для громади: Модель передбачає доступність простору для різних груп, організацій та ініціатив і мінімізує ризик його монополізації однією структурою.

Концепція простору: багатофункціональний центр для громади, культури та пам’яті
Простір навколо костелу та келій у Городенці не повинен залишатися декоративним. Стратегія передбачає створення структурованого, інклюзивного та змістовного середовища, яке щоденно служить громаді, зберігає історію, підтримує творчість і забезпечує відкритий доступ для всіх.
Основні функціональні зони
Відкрите ядро подвір’я (центральна зона)
- Простір для мобільної сцени, подій, виставок
- Можливість трансформувати для ярмарків або кінопоказів
- Площина без зайвих перешкод, з підключенням до електропостачання
- Нейтральне покриття, збереження огляду на костел
Зона спокою та інклюзивного відпочинку
- Лави з тіньовими конструкціями
- Зелені островки з локальними рослинами
- Безбар’єрні стежки з тактильними орієнтирами
- Тихий простір для рефлексії, читання, відновлення
Мистецький простір у приміщеннях келій
- Виставкові зали, присвячені історії Покуття, Пінзеля, спадщині
- Простір для тимчасових проєктів, резиденцій, воркшопів
- Тактильні 3D-моделі скульптур для людей з порушеням зору
- Освітні програми спільно з місцевими школами
Місцева економіка та співпраця
- Крамнички з крафтовими виробами та книгами
- Сезонне кафе з локальними продуктами
- Вулична галерея або ринок вихідного дня
- Простори для місцевих підприємців і культурних ініціатив через передбачені законом механізми користування та оренди.
Соціально-реабілітаційна зона
- Майстерні для роботи з ветеранами, переселенцями, молоддю
- Керамічні студії, деревообробка, рукоділля
- Простір для психологічної підтримки та неформального навчання
- Спільна діяльність з локальними фахівцями
📐 Принципи формування простору
Інклюзивність
Простір буде фізично та змістовно доступним для всіх: людей з інвалідністю, дітей, літніх осіб. Архітектурні рішення — безбар’єрні, програми — відкриті.
Підтримка місцевої економікиn
Частина простору адаптована для короткострокової комерційної оренди, крафтових майстерень, виставок-продажів, гастрономії. Це джерело доходу для громади та спосіб залучення бізнесу до культурного простору.
Соціальна та культурна орієнтація
Центр не лише показує спадщину, а й лікує, навчає, поєднує: ветеранів, молодь, освітні установи. Це місце — не просто об'єкт, а процес підтримки громади.
Функціональна гнучкість
Кожна зона адаптується до різних форматів: виставка вдень, концерт увечері, тиха прогулянка в інший час. Сталість — через різноманітність.
Прозора відкритість
Простір не належить “одній структурі” — він відкритий для громади, подій, партнерств. Користування організоване на основі чітких правил, без закритості чи монополізації.
Поважне вписання в історичний контекст
Усі нові втручання — тимчасові, легкі, поважають домінанти барокової архітектури. Пріоритет — збереження автентичного вигляду та візуальної гідності.
Модель сталого функціонування: простір, що живе завдяки культурі, співпраці та економіці громади
Щоб комплекс після відновлення не став черговим “музеєм без відвідувачів”, стратегія передбачає створення фінансово стійкої моделі. Вона поєднує культурну функцію, громадську користь та економічну активність. Це дозволить підтримувати простір, оплачувати утримання та реалізовувати нові ініціативи без постійної залежності від зовнішнього фінансування.
Основні джерела фінансування та підтримки
🧾 1. Використання окремих приміщень:
Частина приміщень келій може використовуватися для функцій, що доповнюють культурний профіль комплексу:
– творчих студій
– крафтових майстерень
– книгарні або музейної крамниці
– кафе
– освітніх і туристичних проєктів
Передача окремих приміщень у користування або оренду здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням охоронного статусу пам’ятки.
Такі функції мають одночасно підтримувати місцеву економіку та формувати додаткові ресурси для сталого функціонування комплексу.
🎟️ 2. Події, виставки, сезонні ярмарки
Частина доходу надходитиме з організації культурних подій:
– виставок
– ярмарків
– концертів
– кінопоказів
Платний доступ, участь або оренда техніки/простору — джерело сталого доходу.
🛍️ 3. Продаж локальної продукції
Крафтові вироби, сувеніри, репродукції виробів Пінзеля, локальна гастрономія — усе це може продаватися в межах території або через онлайн-канали. Частина прибутку — на утримання комплексу.
🌍 4. Гранти та культурні програми
Благодійні та громадські організації, заклади культури й інші партнери комплексу можуть залучати фінансування через:
– українські державні та місцеві програми
– програми Європейського Союзу
– міжнародні культурні фонди
– програми посольств та донорських організацій
– благодійні внески та партнерські проєкти
Різні юридичні партнери дозволяють підбирати найбільш відповідний механізм фінансування для конкретного проєкту — реставраційного, культурного, освітнього, соціального чи міжнародного.
📖 5. Навчальні та туристичні продукти
Освітні резиденції, екскурсії, тематичні тури по Покуттю, літні школи — формати, які залучають і людей, і кошти.
🧭 Управлінські засади сталості
Прозора фінансова структура
Бюджет проєкту буде публічним і доступним для громади.
Чіткий розподіл відповідальності
Управління комплексом базується на розподілі функцій між власником, відповідальними державними органами та установами, культурним оператором і партнерськими організаціями.
Це дозволяє поєднати державну відповідальність за пам’ятку з професійним культурним менеджментом, залученням фінансування та участю громади.
Відкриті тендери та конкурси
Усі послуги, закупівлі та підряди здійснюватимуться через відкриті процедури.
Щорічна публічна звітність
Усі фінансові та програмні результати будуть оприлюднюватись раз на рік.
Наглядова рада
Незалежний дорадчий орган забезпечуватиме контроль, баланс і участь громади.
Механізм реінвестування
Частина доходів спрямовується безпосередньо на утримання простору та розвиток ініціатив.
Повний документ стратегії: зміст, структура і доступ
Веб-сторінка подає стислий огляд основних ідей — дорожню карту, просторову концепцію, принципи та модель функціонування.
Повний документ (PDF) — це розширений текст, що містить обґрунтування, приклади, аналіз і технічні деталі, яких немає у веб-версії.
📘 У документі ви знайдете:
🔹 Розгорнуте пояснення цілей і мотивації
Чому важливо діяти саме зараз, навіть у воєнний час, і як ця стратегія дає змогу поєднати спадщину з потребами громади.
🔹 Модель управління та розподіл відповідальності
Розгорнутий аналіз можливих моделей управління комплексом, ролі державних органів, культурних установ, громади, благодійних організацій та інших партнерів у його збереженні й розвитку.
🔹 Сценарії просторового використання подвір’я
Кілька варіантів зонування території з описом функцій, прикладів сумісності та гнучкого використання залежно від подій чи сезонів.
🔹 Інституційні ролі та партнерства
Окрема частина документа присвячена тому, як можуть взаємодіяти міська рада, Центр культури, громада та майбутні партнери.
🔹 Огляд джерел фінансування
Згадані актуальні програми (УКФ, House of Europe, Culture Moves Europe), типи витрат і на які етапи їх можна залучати.
🔹 Інклюзивність — глибше і практично
Не лише як принцип, а як набір конкретних рішень: мультисенсорна експозиція, доступність навігації, тактильні об’єкти.
Формат: PDF | 26 сторінок | Мова: українська.
📎 Правила використання: Документ дозволено поширювати лише з обов’язковим посиланням на джерело: pokuttia.com. Будь-яке копіювання чи часткове використання без вказання авторства — заборонене.
Зв’язатися з нами
Якщо маєте запитання, пропозиції чи хочете поділитися думкою щодо розвитку комплексу — напишіть нам. Ми відкриті до діалогу та співпраці.
Ваша участь — це частина ревіталізації. Простір розвивається разом із людьми, які в ньому зацікавлені.
Стратегію підготовлено в межах Проєкт “1743” — ініціативи з ревіталізації костелу та монастиря в місті Городенка (Покуття, Івано-Франківщина).
Автор концепції та куратор розробки — Василь Куцик.


