Церква Успіння Пресвятої Богородиці, побудована вона в 1763 році на кошти фундатора графа Миколи Василя Потоцького для української греко-католицької громади. Згідно з легендою, храм був заснований для спокути гріха за вбивство юної дівчини. 

Творці греко-католицького храму — архітектор Бернард Меретин та скульптор Йоган Пінзель. Добудовувався храм вже після смерті архітектора.

Архітектурні форми храму нагадують архітектурні форми костелу в Годовиці. Найвища світла будівля прямокутної форми увінчана фамільним хрестом «Пилява». Фасад прикрашений іконами, великими арочними вікнами, кованим балконом над входом, вертикальними рельєфними виступами. Біля церкви розташована триярусна дзвіниця подібної архітектури. Храм разом з дзвіницею та прилеглою територією знаходиться за кованим візерунчастим парканом. 

Іконостас храму досить схожий на іконостас у соборі святого Юра, що у Львові. Через схожість іконостасів можна припустити, що вони належать генію української скульптури — Йогану Пінзелю. Завершення фронтону головного фасаду церкви у верхній частині повторює завершення фронтону костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, що знаходиться неподалік. На фронтоні розміщена фреска Діви Марії.

Над вхідними дверима у храм знаходиться балкон. Архітектура храму не відповідає традиціям українських православних храмів, але красива, урочиста та стрімка. Споруда прямокутна з заокругленою вівтарною частиною, однокупольна. Біля входу на подвір’я храму споруджена арочна дзвіниця.