Проєкт 1743

Ревіталізація комплексу костелу та келій у місті Городенка

🗺️

Візія простору

Комплекс перетвориться на інклюзивний культурний осередок із простором для громади, мистецтва та відпочинку.

🕰️

Дорожня карта

Стратегія охоплює 10 років: від оформлення документів до повноцінного функціонування культурного центру.

♻️

Модель сталості

Фінансова модель передбачає самоокупність через події, оренду, виробництво продукції та підтримку партнерів.

🧱

Принцип поетапності

Від юридичних кроків до архітектурних змін — розвиток комплексу поділений на реалістичні етапи з урахуванням сучасних викликів.

Бачення простору

Простір навколо костелу та келій має стати місцем взаємодії культури, пам’яті та громади. Ми бачимо його як відкритий, гнучкий і людяний простір, де історія не відділена від сучасності, а підтримує її.

Інклюзивний простір для всіх

Територія буде зручною для маломобільних людей, дітей, літніх відвідувачів і людей з порушеннями зору. Навігація, пандуси, тактильні елементи та цифрові гіди — частина стандарту доступності.

Живе громадське середовище

Комплекс стане місцем, де проходять події, відбувається навчання, зустрічаються ініціативи. Тут не “приходять подивитися” — тут затримуються, взаємодіють і залишаються.

Функціональне зонування простору

Вся площа отримає чітке тематичне зонування: для подій, виставок, відпочинку, реабілітаційних програм, освітніх ініціатив. Це дозволить ефективно використовувати територію щодня, а не лише під час свят.

Культурний центр у відкритому повітрі

Частина території буде пристосована для мобільних виставок, показів, сезонних подій. Архітектура не порушується — використовується гнучка інфраструктура без візуального шуму.

Шлях до відновлення і сталості

Відновлення комплексу неможливе за один рік — це тривалий процес, який має відбуватись поетапно. Стратегія враховує поточну ситуацію в Україні, воєнні обмеження, потреби громади та потенціал території. Кожен етап має свою логіку, ціль і рівень готовності.

1 – 2 роки:

📄 Підготовка та безпека

  • Оформлення охоронного договору, технічного паспорта та акту стану
  • Створення проєктної документації та погодження з органами охорони спадщини
  • Розробка моделі управління (костел — УГКЦ, келії — благодійна організація)
  • Початок цифрових і інклюзивних ініціатив (3D-моделі, віртуальні тури)
  • Пілотне зонування внутрішнього подвір’я: тестові події/виставки


3 – 5 років:

🛠️ Простір для громади

  • Старт реставраційних робіт (фасади, дах, інженерні системи)
  • Облаштування основного відкритого простору: навігація, лави, пандуси
  • Запуск функціональних зон у келіях: освітній простір, майстерні, подієва зала
  • Розвиток партнерств з локальними ініціативами (крафтові виробники, викладачі)
  • Організація сезонних подій: виставки, малі фестивалі, резиденції митців


6 – 10 років:

🏛 Сталість та міжнародна інтеграція

  • Вихід комплексу на модель самоокупності (через оренду, події, продукцію)
  • Створення програми для міжнародних волонтерів, митців, дослідників
  • Інтеграція комплексу в культурні маршрути Івано-Франківщини та Карпат
  • Проведення масштабних щорічних подій (напр. «Дні Покуття»)
  • Формування постійної експозиції про історію комплексу та Пінзеля


⚖️ Юридична й технічна основа: підтримка з боку громади та відповідальних органів


Ревіталізація комплексу костелу та келій спирається на чітко визначений правовий статус. Об’єкти є державною власністю та мають статус пам’яток культурної спадщини національного значення. Над технічною та дозвільною документацією працює Городенківська міська рада як офіційний розпорядник комплексу, у співпраці з Центром культури та мистецтв громади. Стратегія розвитку доповнює ці процеси, формуючи бачення наступних етапів — у межах закону та в інтересах громади.

Правовий статус та відповідальність

Комплекс є державною власністю та включений до Переліку пам’яток, що не підлягають приватизації (№249/1 та №249/2). Городенківська міська рада — офіційний розпорядник об'єкта.

Ключові напрямки підготовки
  • Технічна документація
  • Охоронний договір
  • Проєктна документація
Ефективне управління з урахуванням реалій
  • Костел — залишається у користуванні Української Греко-Католицької Церкви.
  • Келії — передаються в оперативне управління благодійній організації, яка забезпечуватиме відкритий, інклюзивний та прозорий розвиток простору.

Правовий статус та відповідальність

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1760 р.) та прилеглі келії включені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, відповідно до законодавства України:

  • Костел — реєстраційний номер: 249/1
  • Келії — реєстраційний номер: 249/2

Об’єкти є частиною державної власності. Відповідальність за оформлення документації, утримання комплексу та взаємодію з профільними державними органами покладена на Городенківську міську раду як розпорядника.

Технічна документація

Центр культури та мистецтв громади, у співпраці з міською радою, готує:

  • акт технічного стану;
  • технічний паспорт;
  • визначення меж охоронної зони.


🔄 Стан: в процесі оформлення

Охоронний договір

Обов’язковим наступним кроком є укладення охоронного договору з Міністерством культури України. Це забезпечить правову основу для подальших робіт і визначить межі втручань у пам’ятку.

🔄 Стан: заплановано відповідальними структурами громади

Проєктна документація

Після завершення оформлення охоронного договору буде розроблено та подано на погодження проєктну документацію для реставраційних і технічних робіт.

🔜 Стан: заплановано як наступний етап реалізації

🏛 Розподіл користування: ефективне управління з урахуванням реалій

Стратегія пропонує модель, за якої комплекс поділяється на дві функціональні частини:


Костел – залишається у користуванні Української Греко-Католицької Церкви
Проведення богослужінь
Збереження сакрального призначення
Організація богослужінь та релігійних подій
Підтримка духовного значення комплексу
Догляд за інтер'єром і святинями
Келії – передаються в оперативне управління некомерційній благодійній організації
Залучення грантів, відкриті тендери, прозора звітність
Реалізація соціальних та інклюзивних проєктів
Культурно-освітні програми
Надання простору громадам та ініціативам
Проведення подій, виставок, майстерень

🔍 Чому це критично важливо:

  • Прозорість процедур:

Благодійна організація має змогу діяти публічно — проводити тендери, звітувати перед громадою, залучати незалежних виконавців.

  • Доступ до міжнародного фінансування:

Релігійні громади не можуть подаватися на більшість міжнародних грантів, зокрема програм ЄС, державних культурних фондів або донорських проєктів. Благодійна організація має повноцінну правосуб’єктність для участі у таких конкурсах.

  • Гарантований відкритий доступ для громади:

Універсальний громадський простір повинен залишатися нейтральним і доступним для всіх — незалежно від релігії, віку чи соціального статусу.

  • Гнучкість управління і відповідальність за результат:

Некомерційна структура зосереджується на потребах громади, а не внутрішніх правилах конфесії. Це дозволяє швидко реагувати на зміни, створювати нові формати та ініціативи без додаткових бар’єрів.

Концепція простору: багатофункціональний центр для громади, культури та пам’яті

Простір навколо костелу та келій у Городенці не повинен залишатися декоративним. Стратегія передбачає створення структурованого, інклюзивного та змістовного середовища, яке щоденно служить громаді, зберігає історію, підтримує творчість і забезпечує відкритий доступ для всіх.

Основні функціональні зони

Відкрите ядро подвір’я (центральна зона)

  • Простір для мобільної сцени, подій, виставок
  • Можливість трансформувати для ярмарків або кінопоказів
  • Площина без зайвих перешкод, з підключенням до електропостачання
  • Нейтральне покриття, збереження огляду на костел

Зона спокою та інклюзивного відпочинку

  • Лави з тіньовими конструкціями
  • Зелені островки з локальними рослинами
  • Безбар’єрні стежки з тактильними орієнтирами
  • Тихий простір для рефлексії, читання, відновлення

Мистецький простір у приміщеннях келій

  • Виставкові зали, присвячені історії Покуття, Пінзеля, спадщині
  • Простір для тимчасових проєктів, резиденцій, воркшопів
  • Тактильні 3D-моделі скульптур для людей з порушеням зору
  • Освітні програми спільно з місцевими школами

Місцева економіка та співпраця

  • Крамнички з крафтовими виробами та книгами
  • Сезонне кафе з локальними продуктами
  • Вулична галерея або ринок вихідного дня
  • Простори для місцевих підприємців у форматі короткострокової чи довгострокової оренди

Соціально-реабілітаційна зона

  • Майстерні для роботи з ветеранами, переселенцями, молоддю
  • Керамічні студії, деревообробка, рукоділля
  • Простір для психологічної підтримки та неформального навчання
  • Спільна діяльність з локальними фахівцями

Зелена зона відпочинку

Варіант громадського подвір’я з відкритою подієвою зоною

Примітка: Усі візуалізації створені з використанням генеративного ШІ. Вони є орієнтовними і не є затвердженим проєктом. Мета — візуалізувати ідеї, викладені в стратегії.

📐 Принципи формування простору

Інклюзивність

Простір буде фізично та змістовно доступним для всіх: людей з інвалідністю, дітей, літніх осіб. Архітектурні рішення — безбар’єрні, програми — відкриті.

Підтримка місцевої економікиn

Частина простору адаптована для короткострокової комерційної оренди, крафтових майстерень, виставок-продажів, гастрономії. Це джерело доходу для громади та спосіб залучення бізнесу до культурного простору.

Соціальна та культурна орієнтація

Центр не лише показує спадщину, а й лікує, навчає, поєднує: ветеранів, молодь, освітні установи. Це місце — не просто об'єкт, а процес підтримки громади..

Функціональна гнучкість

Кожна зона адаптується до різних форматів: виставка вдень, концерт увечері, тиха прогулянка в інший час. Сталість — через різноманітність.

Прозора відкритість

Простір не належить “одній структурі” — він відкритий для громади, подій, партнерств. Користування організоване на основі чітких правил, без закритості чи монополізації.

Поважне вписання в історичний контекст

Усі нові втручання — тимчасові, легкі, поважають домінанти барокової архітектури. Пріоритет — збереження автентичного вигляду та візуальної гідності.

Модель сталого функціонування: простір, що живе завдяки культурі, співпраці та економіці громади

Щоб комплекс після відновлення не став черговим “музеєм без відвідувачів”, стратегія передбачає створення фінансово стійкої моделі. Вона поєднує культурну функцію, громадську користь та економічну активність. Це дозволить підтримувати простір, оплачувати утримання та реалізовувати нові ініціативи без постійної залежності від зовнішнього фінансування.

Основні джерела фінансування та підтримки

🧾 1. Оренда приміщень

Келії передбачають простори для короткострокової та довгострокової оренди: – творчі студії

– крафтові майстерні

– невеликі громадські ініціативи

– освітні проєкти

Всі орендарі діятимуть у межах погодженого культурного профілю.

🎟️ 2. Події, виставки, сезонні ярмарки

Частина доходу надходитиме з організації культурних подій:

– виставок

– ярмарків

– концертів

– кінопоказів

Платний доступ, участь або оренда техніки/простору — джерело сталого доходу.

🛍️ 3. Продаж локальної продукції

Крафтові вироби, сувеніри, репродукції виробів Пінзеля, локальна гастрономія — усе це може продаватися в межах території або через онлайн-канали. Частина прибутку — на утримання комплексу.

🌍 4. Гранти та культурні програми

Благодійна організація як управитель зможе подаватися на:

– українські державні гранти

– програми ЄС («Креативна Європа», ERDF, House of Europe)

– фонди від посольств та міжнародних донорів

Це дасть можливість фінансувати інклюзивні, освітні й мистецькі проєкти.

📖 5. Навчальні та туристичні продукти

Освітні резиденції, екскурсії, тематичні тури по Покуттю, літні школи — формати, які залучають і людей, і кошти. .

🧭 Управлінські засади сталості

Прозора фінансова структура

Бюджет проєкту буде публічним і доступним для громади.

Оперативне управління через благодійну організацію

Гнучка структура управління дозволяє швидко діяти, залучати фінансування та реалізовувати проєкти згідно із законом.

Відкриті тендери та конкурси

Усі послуги, закупівлі та підряди здійснюватимуться через відкриті процедури.

Щорічна публічна звітність

Усі фінансові та програмні результати будуть оприлюднюватись раз на рік.

Наглядова рада

Незалежний дорадчий орган забезпечуватиме контроль, баланс і участь громади.

Механізм реінвестування

Частина доходів спрямовується безпосередньо на утримання простору та розвиток ініціатив.

Повний документ стратегії: зміст, структура і доступ

Стратегія ревіталізації комплексу в Городенці — це більше, ніж загальне бачення. У документі зібрано конкретні етапи, архітектурні принципи, юридичні рамки, управлінську модель і приклади можливого використання простору. Це — основа для узгодженої, поетапної реалізації в інтересах громади.

📂 Що містить документ:

✅ 1. Юридичний і культурний контекст

Опис правового статусу комплексу, охоронних вимог, історичної спадщини


✅ 2. Дорожня карта на 10 років

Коротко-, середньо- і довгострокові цілі з конкретними діями


✅ 3. Принципи простору

Інклюзія, гнучкість, збереження спадщини, підтримка громади


✅ 4. Архітектурно-просторові рішення

Зонування, приклади використання території, адаптація келій


✅ 5. Фінансова модель та самоокупність

Джерела фінансування, управлінська структура, приклади реалізації


✅ 6. Рекомендації для партнерств і подальших кроків

Хто і як може долучитись: влада, громада, бізнес, міжнародні ініціативи

📘 Примітка щодо поширення стратегії:

Документ стратегії ревіталізації комплексу костелу та келій у місті Городенка може бути вільно поширений, лише за умови обов’язкового посилання на оригінальне джерело — сторінку https://pokuttia.com або відповідний розділ цього сайту.

Будь-яке копіювання, часткове використання або цитування без посилання на джерело заборонене.

Документ захищений авторськими правами.

📎 Формат публікації: CC BY-ND 4.0 (із забороною на модифікацію та без посилання — використання неприпустиме).

Зв’язатися з нами

Якщо маєте запитання, пропозиції чи хочете поділитися думкою щодо розвитку комплексу — напишіть нам. Ми відкриті до діалогу та співпраці.

Ваша участь — це частина ревіталізації. Простір розвивається разом із людьми, які в ньому зацікавлені.

Стратегію підготовлено в межах Проєкт “1743” — ініціативи з ревіталізації костелу та монастиря в місті Городенка (Покуття, Івано-Франківщина). Автор концепції та куратор розробки — Василь Куцик.